придатковий

ПРИДА́ТКОВИЙ, а, е, спец. Який є придатком (у 2 знач.) до чого-небудь.

Діагноз хронічного запалення придаткових порожнин носа грунтується на клінічних і рентгенологічних даних (Лікар. експертиза ., 1958, 115);

Живець, поставлений у воду, розвиває на нижній частині придаткове коріння, а на верхній — ..пагони (Наука.., 11, 1963, 40).

Значення в інших словниках

1. придатковий — прида́тковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. придатковий — -а, -е, спец. Який є придатком (у 2 знач.) до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. придатковий — ПРИДА́ТКОВИЙ, а, е, спец. Який є придатком (у 2 знач.) до чого-небудь. Діагноз хронічного запалення придаткових порожнин носа ґрунтується на клінічних і рентгенологічних даних (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. придатковий — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец.  Словник синонімів української мови