придоба
ПРИДО́БА, и, ж., заст. Вигода (у 1 знач.).
Сестра Меланія посіла [сіла] у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів (Вовчок, І, 1955, 255);
А з сіл шляхами чи річками Бредуть уже старі й малі Шукать у городі придоби (Стар., Вибр., 1959, 6).
Словник української мови (СУМ-11)