придушено
ПРИДУ́ШЕНО. Присл. до приду́шений 2.
За глинищем, на цегельні закричав якийсь птах — придушено і шипляче (Смолич, II, 1958, 108);
Артем слухає-слухає та й зітхне придушено (Головко, II, 1957, 418).
Словник української мови (СУМ-11)ПРИДУ́ШЕНО. Присл. до приду́шений 2.
За глинищем, на цегельні закричав якийсь птах — придушено і шипляче (Смолич, II, 1958, 108);
Артем слухає-слухає та й зітхне придушено (Головко, II, 1957, 418).
Словник української мови (СУМ-11)