приживлення
ПРИЖИ́ВЛЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. приживи́тися.
Успішними були, мабуть, досліди Габерера, який, пересаджуючи надниркові залози в нирки, в половині всіх випадків мав приживлення (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 99);
Через два тижні після окулірування перевіряють приживлення вічок і ослаблюють обв’язку (Колг. Укр., 7, 1958, 36);
Щоб забезпечити приживлення саджанців і добрий дальший ріст садозахисних насаджень, садити їх треба з додержанням вимог високої агротехніки (Колг. Укр., 9, 1956, 35).
Словник української мови (СУМ-11)