прижилий
ПРИЖИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прижи́тися 1, 2.
Неодноразові підтримки директором тої чи іншої пропозиції Билини залишали помітний холодок у відносинах між прижилим в інституті.. лісоводом Замковим та директором (Ле, Право.., 1957, 238).
Словник української мови (СУМ-11)