прижовкати

ПРИЖОВКА́ТИ, а́є, недок., ПРИЖО́ВКНУТИ і ПРИЖО́ВКТИ, кне, док. Ставати злегка жовтим.

Шумить під вітром посадка, де-не-де вже прижовкаючи по-осінньому (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 19);

А коли прижовкло листя На кущах і деревах, В школу діти понеслися По стежинах і ровах (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 124).

Значення в інших словниках

1. прижовкати — прижовка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прижовкати — -ає, недок., прижовкнути і прижовкти, -кне, док. Ставати злегка жовтим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прижовкати — ПРИЖОВКА́ТИ, а́є, недок., ПРИЖО́ВКНУТИ, ПРИЖО́ВКТИ, кне, док. Ставати злегка жовтим. Шумить під вітром посадка, де-не-де вже прижовкаючи по-осінньому (О. Гончар); А коли прижовкло листя На кущах і деревах, В школу діти понеслися По стежинах і ровах (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах
4. прижовкати — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.  Словник синонімів української мови