призбираний
ПРИЗБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призбира́ти.
Павло Житецький обіцяє всі призбирані їм [ним] матеріали лишити мені, щоб я продовжив [продовжував] його діло (Крим., Вибр., 1965, 581);
Першим завданням стоїть таке: оволодівати марксизмом-ленінізмом, оволодівати всіма знаннями, призбираними й нагромадженими людством (Тич., III, 1957, 461);
Маєточок, призбираний через довгі літа праці, щезав, мов сніг весною (Фр., IV, 1950, 496).
Словник української мови (СУМ-11)