призведений

ПРИЗВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призвести́;

// призве́дено, безос. присудк. сл.

Хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив, — так же його призведено до того! Нащо ж його стільки скривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові? (Гр., II, 1963, 452).

Значення в інших словниках

1. призведений — призве́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. призведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до призвести. || призведено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призведений — ПРИЗВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до призвести́; // призве́дено, безос. пред. Хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив, – так же його призведено до того! Нащо ж його стільки скривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові? (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах