призви

ПРИ́ЗВИ, зов, мн., діал. Призов.

Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть… (Л. Укр., III, 1952, 738).

Значення в інших словниках

1. призви — при́зви множинний іменник призов діал.  Орфографічний словник української мови
2. призви — -зов, мн., діал. Призов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призви — ПРИ́ЗВИ, зов, мн., діал. Призов. Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть... (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах