призвілля

ПРИЗВІ́ЛЛЯ. я, с., рідко. Те саме, що приві́лля.

Напрочуд грають кобзарі, Кипить шпарке весілля; З усюд зібралися старі; Скрізь розкіш та призвілля… (Граб., І, 1959, 413).

Значення в інших словниках

1. призвілля — призві́лля іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. призвілля — -я, с., рідко. Те саме, що привілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призвілля — ПРИЗВІ́ЛЛЯ. я, с., рідко. Те саме, що приві́лля. Напрочуд грають кобзарі, Кипить шпарке весілля; З усюд зібралися старі; Скрізь розкіш та призвілля... (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
4. призвілля — ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є.  Словник синонімів української мови