прикомандирувати

ПРИКОМАНДИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Призначити тимчасово в чиєсь розпорядження для виконання службових обов’язків.

— От що, Миколо, — звернувся до Щорса Боженко, — як цей шофер тобі не до вподоби, то прикомандируй його до мене… (Бурл., М. Гонта, 1959, 10).

Значення в інших словниках

1. прикомандирувати — прикомандирува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикомандирувати — -ую, -уєш, док., перех. Призначити тимчасово в чиєсь розпорядження для виконання службових обов'язків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикомандирувати — див. командирувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. прикомандирувати — ПРИКОМАНДИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, розм. Призначити тимчасово в чиєсь розпорядження для виконання службових обов'язків. Давидов прийняв команду над нашою частиною, нас прикомандирували до корпусу генерала Ридігера...  Словник української мови у 20 томах