Словник української мови в 11 томах

прикрашатель

ПРИКРАША́ТЕЛЬ, я, ч., зневажл. Той, хто видає що-небудь за краще, ніж воно є насправді, з метою створення зовнішнього ефекту;

// Той, хто надмірно вживає прикраси в мові художньої літератури, в архітектурі.

[Барабаш:] Ні! Я — прикрашатель. Слово яке! А потім так образили… скільки будинків я збудував! (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 63).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прикрашатель — прикраша́тель іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. прикрашатель — ПРИКРАША́ТЕЛЬ, я, ч., зневажл. Той, хто видає що-небудь за краще, ніж воно є насправді, з метою створення зовнішнього ефекту; // Той, хто надмірно вживає прикраси в мові художньої літератури, в архітектурі. [Барабаш:] Ні! Я – прикрашатель. Слово яке!...  Словник української мови у 20 томах