Словник української мови в 11 томах

прикриватися

ПРИКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Укриватися чим-небудь.

На цих нарах один коло одного спали робітники і прикривалися своїм лахміттям (Ірчан, II, 1958, 255);

Впав дід на траву, підклавши два кулаки в голови, та й заснув, прикрившись свитиною (Н.-Лев., І, 1956, 69);

// Бути вкритим, покритим чим-небудь.

Віконниця була обложена згори дерниною і прикривалась густим кущем глоду (Стор., І, 1957, 390);

Блакитні гори хмар прикрилися ніби сивим туманом диму (Кобр., Вибр., 1954, 164);

*Образно. Осінні та зимні утрати прикрилися весняною надією на сходи, на врожай (Мирний, І, 1954, 231).

2. Затулятися чим-небудь.

Молода жінка годувала дитину, соромливо прикриваючись хусткою (Кучер, Голод, 1961, 384);

Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: — Підійди. Я жду (Бажан, Роки, 1957, 273);

Гайдуки [голі] теж, помітивши дівчину, з несподіванки уклякли з дрючками в руках, а дехто навіть соромливо прикрився (Панч, Гомон. Україна, 1954, 25);

// Затуляючись чим-небудь, захищатися від когось, чогось.

Хозарські стріли дзижчали довкола, як джмелі, впивалися в м’який грунт, в солом’яні крівлі, і Чорна змушена була прикритися щитом (Міщ., Сіверяни, 1961, 172);

Матрос кинувся на Марка й почав його бити кулаками в обличчя. Юнга прикрився руками (Трубл., Шхуна.., 1940, 134);

Батько з матір’ю виходять на берег і, прикрившися рукою проти сонця, дивляться на червоний прапор (Смолич, Світанок.., 1953, 166);

// Використовувати що-небудь як прикриття, ховатися за що-небудь, де-небудь.

Прикриваючись нічною темрявою, ховаючись мов од дикого звіра, тікало од пана і панщини все, що не заплісніло в неволі (Коцюб., І, 1955, 335);

Пархоменко, прикриваючись тендером, стріляв, не поспішаючи (Панч, О. Пархом., 1939, 95).

3. перен. Приховувати чимсь свої справжні дії, наміри, маскувати суть чого-небудь.

Шовінізм лишається шовінізмом, якої б національної марки він не був, якими б фразами пацифістського сорту він не прикривався (Ленін, 27, 1972, 280);

Як відомо, лозунгами «безпартійності» і «аполітичності» прикриваються звичайно люди, які не хочуть чесно признатись (а іноді й самі до кінця не розуміють), чому й кому вони служать (Рильський, IX, 1962, 10).

4. тільки недок. Пас. до прикрива́ти.

Від собак і курей діжка і відра прикривалися дерев’яними накривками (Томч., Жменяки, 1964, 32);

У Жука був викопаний в прямовисній кручі не те що бліндаж, а досить простора ніша, вхід в яку прикривався плащ-палаткою (Перв., Дикий мед, 1963, 231).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прикриватися — прикрива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прикриватися — -аюся, -аєшся, недок., прикритися, -июся, -иєшся, док. 1》 Укриватися чим-небудь. || Бути вкритим, покритим чим-небудь. 2》 Затулятися чим-небудь. || Затуляючись чим-небудь, захищатися від когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикриватися — ПРИКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док. 1. Укриватися чим-небудь. На цих нарах один коло одного спали робітники і прикривалися своїм лахміттям (Мирослав Ірчан); Впав дід на траву, підклавши два кулаки в голови...  Словник української мови у 20 томах
  4. прикриватися — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. прикриватися — Прикрива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. прикритися, -криюся, -єшся, гл. Прикрываться, прикрыться. Заснув, прикрившись свитиною. Левиц. І. 126.  Словник української мови Грінченка