Словник української мови в 11 томах

прилютувати

ПРИЛЮТУВА́ТИ див. прилюто́вувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прилютувати — прилютува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прилютувати — див. прилютовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилютувати — ПРИЛЮТУВА́ТИ див. прилюто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. прилютувати — ПРИПАЮВАТИ (прикріплювати, паяючи), ПРИЛЮТО́ВУВАТИ техн. — Док.: припая́ти, прилютува́ти. Твердосплавні пластинки до різців звичайно припаюють (з посібника).  Словник синонімів української мови
  5. прилютувати — Прилютува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прилютувати — Прилютува́ти, -ту́ю, -єш гл. Припаять.  Словник української мови Грінченка