приліплений
ПРИЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до приліпи́ти.
Ніби в чарівливому напівзабутті, говорить він.. про якогось юнака, що хотів долетіти до сонця, та не долетів — сонце розтопило йому воском приліплені крила (Гончар, II, 1959, 71).
2. у знач. прикм. Який щільно пристав до чого-небудь.
Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима ( Коцюб., І, 1955, 206);
// Який притулився до чого-небудь.
Доктор вирішив, що на майбутнє може бути вигідним помітити зараз приліплену до брами постать (Вільде, Сестри.., 1958, 50).
3. у знач. прикм., перен., розм. Розташований де-небудь, біля чого-небудь.
Вони [в’язні] сиділи в якійсь підсобці, приліпленій до тюремної стіни (Збан., Єдина. 1959 253)
Словник української мови (СУМ-11)