приліс

ПРИ́ЛІС, у, ч., рідко. Те саме, що гай¹.

А з гаю, прилісу та пісеньку чути (Ус., Листя.., 1956, 50);

Біля прилісу Яків наздоганяє двох дівчат (Стельмах, І, 1962, 325);

// Те саме, що узлі́сся.

Значення в інших словниках

1. приліс — при́ліс іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. приліс — -у, ч., рідко. Те саме, що гай I. || Те саме, що узлісся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приліс — ПРИ́ЛІС, у, ч., рідко. Те саме, що гай¹. А з гаю, прилісу та пісеньку чути (П. Усенко); Біля прилісу Яків наздоганяє двох дівчат (М. Стельмах); // Те саме, що узлі́сся.  Словник української мови у 20 томах
4. приліс — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. приліс — Приліс, -су м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Чуб. І. 315. см. проліс.  Словник української мови Грінченка