примарно
ПРИМА́РНО. Присл. до прима́рний.
Раптом повзла на нього примарно-гігантська машина, така широка, що, здавалось, чіпляє боками за будинки (Загреб., Європа. Захід, 1960, 73);
Глибина лісу сповнюється примарно тихим рухом (Тудор, Народження, 1941, 234).
Словник української мови (СУМ-11)