примерзлий

ПРИМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приме́рзти.

Оля вхопилася обома руками в примерзлу до землі цеглину (Юхвід, Оля, 1959, 150);

Копито сніг примерзлий б’є. Луною дзенькіт оддає (Бажан, Роки, 1957, 234);

Хворі, механічно пошкоджені і примерзлі бульби відкидають, бо у сховищі вони загнивають (Колг. Укр., 9, 1956, 41).

Значення в інших словниках

1. примерзлий — приме́рзлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. примерзлий — [приемерзлией] м. (на) -злому/ -з'л'ім, мн. -з'л'і  Орфоепічний словник української мови
3. примерзлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до примерзти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примерзлий — ПРИМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до приме́рзти. Оля вхопилася обома руками в примерзлу до землі цеглину (Л. Юхвід); Копито сніг примерзлий б'є. Луною дзенькіт оддає (М. Бажан); Хворі, механічно пошкоджені і примерзлі бульби відкидають, бо у сховищі вони загнивають (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах