примітивність
ПРИМІТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Якість і властивість за знач. приміти́вний.
Домагання видати у нас нову антологію лунають здавна і розбиваються на примітивності наших типографічних [друкарських] засобів (Фр., XVI, 1955, 335);
Примітивність ігрових дій, статичне положення гравців, брак елементів гострої спортивної боротьби спершу гальмували розвиток волейболу (Наука.., 4, 1966, 31);
Чулись якісь звуки.. Що це за примітивність мелодії?! (Ю. Янов., І, 1958, 93);
Простота в поезії — це найвище мистецтво. Але спрощення й елементарність, за якими іноді ховається примітивність мислі й образу, не може бути визнане за ідеал (Рал. літ-во, 1, 1963, 6).
Словник української мови (СУМ-11)