принагідно
ПРИНАГІ́ДНО. Присл. до принагі́дний.
Археологічні пам’ятники на Закарпатті в дорадянський період збиралися лише принагідно, без докладного вивчення (Літ. Укр., 8.VII 1969, 3);
Пізніше моє життя склалося так, що я рідко і принагідно зустрічалася з Марком Лукичем то в Харкові, то в Полтаві (Збірник про Кроп., 1955, 346).
Словник української мови (СУМ-11)