принижено
ПРИНИ́ЖЕНО. Присл. до прини́жений 2.
Молодший [Сапіга] вже втратив свою войовничість і принижено просив козака, щоб про його полон сповістили княгиню Вишневецьку, вона дасть за нього будь-який викуп (Панч, Гомон. Україна, 1954, 344);
Невже вона все це має покірно вислухати, принижено повернутись і вийти? (Донч., V, 1957, 556).
Словник української мови (СУМ-11)