принижуваний
ПРИНИ́ЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прини́жувати.
Молодший [брат], хоч тихий і довгий час принижуваний, здобуває руку красуні княжни (Фр., XVI, 1955, 125).
Словник української мови (СУМ-11)ПРИНИ́ЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прини́жувати.
Молодший [брат], хоч тихий і довгий час принижуваний, здобуває руку красуні княжни (Фр., XVI, 1955, 125).
Словник української мови (СУМ-11)