принижуючий
ПРИНИ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до прини́жувати.
Втягти жінку в суспільно-продуктивну працю, вирвати її з «домашнього рабства», визволити її від залежності — отупляючої і принижуючої — від вічної і виключної обстановки кухні, дитячої кімнати — ось головне завдання (Ленін, 40, 1974, 186);
Я ніколи не витримую до кінця фальшивого або принижуючого мене становища, і коли не можу просто встати і піти, то вириваюся, рвучи своє серце та, певне, й чуже ранячи (Л. Укр., V, 1956, 436).
Словник української мови (СУМ-11)