принишкло
ПРИНИ́ШКЛО. Присл. до прини́шклий.
Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка, блідість поволі зникає з її обличчя (Тют., Вир, — 1964, 96);
Німці-колоністи. Ті, що досі сиділи принишкло, ..враз ошкірились, показали свою справжню натуру (Гончар, Таврія.., 1957, 411).
Словник української мови (СУМ-11)