принциповість

ПРИНЦИПО́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. принципо́вий 2.

Принциповість — це не тільки прояв характеру і волі, це насамперед вияв внутрішньої переконаності людини, її усталеного погляду на те чи інше питання (Ком. Укр., 8, 1968, 70);

Ця спритна й на вигляд гарненька жіночка своєю вже надто підкресленою принциповістю чомусь ще з першої зустрічі викликала у нього якусь антипатію (Баш, На.. дорозі, 1967, 111).

Значення в інших словниках

1. принциповість — принципо́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. принциповість — [приенциепов'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. принциповість — -вості, ж. Властивість за знач. принциповий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. принциповість — ПРИНЦИПО́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. принципо́вий 2. Ця спритна й на вигляд гарненька жіночка своєю вже надто підкресленою принциповістю чомусь ще з першої зустрічі викликала у нього якусь антипатію (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
5. принциповість — принципо́вість моральна якість людини, що дістає вираз у послідовному додержанні й обстоюванні певних принципів, переконань.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. принциповість — Принципо́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)