приобіцяний
ПРИОБІ́ЦЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до приобіця́ти.
Кожда громада несла наперед себе бойову хоругов.. Се йшла приобіцяна тухольцям поміч верховинських і загірних громад (Фр., VI, 1951, 90);
Приобіцяною роботою тішився також, він знав, що, як буде мати заняття при фабриці, поможе своїй недужій мамі багато (Ков., Світ.., 1960, 47).
Словник української мови (СУМ-11)