припалюватися

ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док.

1. тільки 3 ос. Пошкоджуватися вогнем або високою температурою (про поверхню, краї чого-небудь);

// Пригоряти (про страву).

А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (Фр., X, 1954, 203).

2. Діставати загар, почервоніння шкіри (від сонця, вітру).

Значення в інших словниках

1. припалюватися — припа́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припалюватися — -ююся, -юєшся, недок., припалитися, -палюся, -палишся, док. 1》 тільки 3 ос. Пошкоджуватися вогнем або високою температурою (про поверхню, краї чого-небудь). || Пригоряти (про страву). 2》 Діставати загар, почервоніння шкіри (від сонця, вітру).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припалюватися — ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док. 1. тільки 3 ос. Пошкоджуватися вогнем або високою температурою (про поверхню, краї чого-небудь); // Пригоряти (про страву).  Словник української мови у 20 томах
4. припалюватися — ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ (ЗАГОРА́ТИ), СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИ підсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови