припасування
ПРИПАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. припасува́ти.
Тепер на пункті організована централізована розточка і припасування підшипників за еталонами на всі розміри шийок осей (Роб. газ., 29.I 1965, 2);
Вінці зрубу [комори] робили не з суцільних колод, а з пластин або з пиляних брусів, що сприяло ретельності врубок і припасуванню вінців зрубу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 23).
Словник української мови (СУМ-11)