приплакувати

ПРИПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., перех. і неперех., розм. Плакати над ким-, чим-небудь, оплакувати кого-, що-небудь.

— Нема кого приплакувати й притужувать (Н.-Лев., ІV, 1956, 322);

— Ех, якби оце мені вмерти тут у малині. Хай тоді шукають, хай плачуть наді мною, приплакують (Довж., Зач. Десна, 1957, 467).

Значення в інших словниках

1. приплакувати — припла́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приплакувати — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. приплакувати — -ую, -уєш, недок., приплакати, -ачу, -ачеш, док., перех. і неперех., розм. Плакати над ким-, чим-небудь, оплакувати кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приплакувати — ПРИПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., кого, що, розм. Плакати над ким-, чим-небудь, оплакувати кого-, що-небудь. – Нема кого приплакувати й притужувать (І. Нечуй-Левицький); – Ех, якби оце мені вмерти тут у малині.  Словник української мови у 20 томах
5. приплакувати — ОПЛА́КУВАТИ (плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя й т. ін.), ПРИПЛА́КУВАТИ розм. — Док.: опла́кати, припла́кати, обтужи́ти фольк.  Словник синонімів української мови