приплинути

ПРИПЛИ́НУТИ, ну, неш, док.

1. Те саме, що припливти́.

Ех, і море, море синє, В рідний дім моряк приплине, Ясноокий, молодий, Воїн ловкий, хоч куди (Стельмах, V, 1963, 132);

Прийди, прийди, мій миленький, приплини з водою, Бо я року не вибуду, піду за тобою (Коломийки, 1969, 347);

Весь цей потік [гомінких людей] швидко посуне через великий парк, приплине до заводської брами (Собко, Біле полум’я, 1952, 3);

Вона ж відчувала дівочим чуттям, що щастя, як повінь весняна, приплине. Коли він у тому незчується й сам (Перв., II, 1958, 397);

*Образно. Думки пливли поволеньки. Женя не відгонила їх, нікуди не скеровувала. Все одно ні до чого не приплинуть… (Шовк., Людина.., 1962, 106).

2. поет. Те саме, що прили́нути.

Нас розлучено. І крізь безсоння, Що сплива, як зірок течія, Крізь осіннє холодне підсоння Я до тебе приплину, моя! (Перв., І, 1958, 119);

— Приплинь до хати, сину мій Іване (Стельмах, V, 1963, 26).

Значення в інших словниках

1. приплинути — припли́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приплинути — -ну, -неш, док. 1》 Те саме, що припливти. 2》 поет. Те саме, що прилинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приплинути — ПРИПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Те саме, що припливти́. Прийди, прийди, мій миленький, приплини з водою, Бо я року не вибуду, піду за тобою (з народної пісні); Ех, і море, море синє, В рідний дім моряк приплине, Ясноокий, молодий, Воїн ловкий, хоч куди (М.  Словник української мови у 20 томах
4. приплинути — ПРИЛЕТІ́ТИ (про птахів, літальні апарати тощо — летячи, з'являтися десь), ПРИЛИ́НУТИ поет., ПРИПЛИ́НУТИ поет. — Док.: приліта́ти. Прилетіла зозуленька, Сіла на калині (Я. Щоголів); Прилинуть, серце, журавлі, А в них на кожному крилі Дар сонця і тепла! (М.  Словник синонімів української мови
5. приплинути — Приплинути, -ну, -неш гл. = приплисти.  Словник української мови Грінченка