приплюскнути

ПРИПЛЮ́СКНУТИ, ну, неш, мин. ч. приплю́ск, ла, ло; док., розм.

1. Щільно притулитися до чого-небудь.

Потім впала [дівчина], спритно приплюскла до землі — стріляли назустріч авто (Ле, Клен. лист, 1960, 117);

// Пристати до чого-небудь.

Стебла приплюскли до мокрої грядки; *Образно. Плескуватий розчавлений Андріянів ніс приплюск між навислими одутлими щоками (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204).

2. Стати плюсклим.

Над шандрою бджоли дзвенять на осонні. Копи давно посіріли й приплюскли, зерно проростає (Мисик, Біля криниці, 1967, 9).

Значення в інших словниках

1. приплюскнути — приплю́скнути 1 дієслово доконаного виду щільно притулитися до чого-небудь; пристати до чого-небудь розм. приплю́скнути 2 дієслово доконаного виду стати плюсклим — про зерно  Орфографічний словник української мови
2. приплюскнути — -ну, -неш, мин. ч. приплюск, -ла, -ло; док., розм. 1》 Щільно притулитися до чого-небудь. || Пристати до чого-небудь. 2》 Стати плюсклим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приплюскнути — ПРИПЛЮ́СКНУТИ, ну, неш, мин. ч. приплю́ск, ла, ло; док., розм. 1. Щільно притулитися до чого-небудь. Потім впала [дівчина], спритно приплюскла до землі – стріляли назустріч авто (Іван Ле); // Пристати до чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. приплюскнути — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. приплюскнути — Приплю́скнути, -ну, -неш гл. Зачахнуть, недоразвиться (о зернѣ).  Словник української мови Грінченка