припудрюватися
ПРИПУ́ДРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИПУ́ДРИТИСЯ, рюся, ришся, док. Пудрити собі обличчя.
Вона припудрювалась, повертаючи голову то в сей, то в той бік, як горобчик (Л. Укр., III, 1952, 619);
// перен. Покриватися тонким шаром снігу, памороззю і т. ін. (про поверхню чого-небудь) .
Припудрились снігом тополі.
Словник української мови (СУМ-11)