Словник української мови в 11 томах

припізнити

ПРИПІЗНИ́ТИ, пізню́, пі́зниш, док., перех., рідко. Затримати виконання або здійснення чого-небудь; відтягти.

Будь-що-будь, а йому треба було припізнити похід [монголів] аж до тої хвилі, коли він станеться неможливим (Фр., VI, 1951, 121).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. припізнити — припізни́ти дієслово доконаного виду затримати, відтягти якусь подію рідко  Орфографічний словник української мови
  2. припізнити — -пізню, -пізниш, док., перех., рідко. Затримати виконання або здійснення чого-небудь; відтягти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припізнити — ПРИПІЗНИ́ТИ, пізню́, пі́зниш, док., що, рідко. Затримати виконання або здійснення чого-небудь; відтягти. Будь-що-будь, а йому треба було припізнити похід [монголів] аж до тої хвилі, коли він станеться неможливим (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах