прираховувати

ПРИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Рахуючи, додавати до чогось.

2. Визнаючи за кого-, що-небудь, відносити до складу кого-, чого-небудь.

В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа. Незважаючи на те що її вважали за мужицький університет, офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчи (Зас., IV, 1960, 40).

Значення в інших словниках

1. прираховувати — прирахо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прираховувати — -ую, -уєш, недок., прирахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Рахуючи, додавати до чогось. 2》 Визнаючи за кого-, що-небудь, відносити до складу кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прираховувати — ПРИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Рахуючи, додавати до чогось. 2. Визнаючи за кого-, що-небудь, відносити до складу кого-, чого-небудь. В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа.  Словник української мови у 20 томах
4. прираховувати — ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти.  Словник синонімів української мови