Словник української мови в 11 томах

присадибний

ПРИСАДИ́БНИЙ, а, е. Розташований біля садиби.

Отака щороку виростала на бригадировім присадибнім городі кукурудза (Вишня, II, 1956, 80);

Для присадибного саду найбільш цінними є скоростиглі сорти (Хлібороб Укр., 11, 1966, 31);

// Пов’язаний з використанням ділянок землі, розташованих біля садиби.

Присадибне землекористування; Присадибне садівництво.

Присади́бна діля́нка — земля, що перебуває в особистому користуванні колгоспників, робітників і службовців радгоспів та інших мешканців сільської місцевості.

Кожний колгоспний двір, крім основного прибутку від громадського колгоспного господарства, має в особистому користуванні невелику присадибну ділянку землі і в особистій власності підсобне господарство на присадибній ділянці (Конст. СРСР, 1963, 4);

Суперечка їхня відбувається неподалік веранди, на присадибній ділянці, де вони працюють обоє: Ліна клопочеться біля своїх гладіолусів, а батько.. прополює сапою картоплю (Гончар, Тронка, 1963, 164).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. присадибний — присади́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. присадибний — [приесадибнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. присадибний — -а, -е. Розташований біля садиби. || Пов'язаний з використанням ділянок землі, розташованих біля садиби. Присадибне землекористування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присадибний — ПРИСАДИ́БНИЙ, а, е. Розташований біля садиби. Коли вискочили за присадибні верби на луки, Лобода наказав шоферові зупинити машину й повів гостей у глибину помідорного лану (Микита Чернявський)...  Словник української мови у 20 томах