присватуватися
ПРИСВА́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИСВА́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Просити у дівчини або жінки згоди на одруження, домовлятися з нею про одруження.
[Сидір Свиридович:] А чи пам’ятаєш, Явдоню, як я присватувався до тебе! (Н.-Лев., II, 1956, 473);
Та, видко, гроші мав [Іван] невеликі, бо зачав присватуватися до своєї господині, Парасочки, аби цим способом дібратися до вузлів з грішми (Стеф., І, 1949, 249).
Словник української мови (СУМ-11)