присвячений

ПРИСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присвяти́ти.

Наше мистецтво — це мистецтво, присвячене красивій і здоровій людині, людині-творцеві, людині-працівникові (Рильський, IX, 1962, 165);

Геніальний твір К. Маркса «Капітал» присвячений теоретичному аналізу закономірностей виникнення, розвитку і загибелі капіталістичного ладу (Ком. Укр., 6, 1966, 19);

[Аркадій:] Завтра в газеті буде твій портрет і цілі сторінки, присвячені проектові (Корн., І, 1955, 94);

// присвя́чено, безос. присудк. сл.

Один з найбільших розділів нової експозиції [виставки] присвячено показові досягнень учених України, їх внескові у розвиток науково-технічного прогресу (Рад, Укр., 13.III 1971, 4);

Немало сторінок у творах В. І. Леніна присвячено охороні природних багатств (Знання.., 12, 1969, 3).

◊ Присвя́чений па́м’яті див. па́м’ять.

Значення в інших словниках

1. присвячений — присвя́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. присвячений — [приесв’ачеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. присвячений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до присвятити. || присвячено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. присвячений — ПРИСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до присвяти́ти. На літературному вечорі, присвяченому 90-річчю від дня народження Б. Д. Антоненка-Давидовича, Михайлина Коцюбинська наголосила, що найкращим твором ювіляра є він сам. Влучно і добре сказано (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
5. присвячений — Присвя́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)