присланий
ПРИ́СЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присла́ти.
Гнат сидів за столом і.. перечитував телефонограми, прислані з району (Тют., Вир, 1964, 98);
Ротою тепер командував гвардії старший лейтенант Кармазин, присланий з резерву (Гончар, III, 1959, 198);
// при́слано, безос. присудк. сл.
Не сама вона йшла. Соцького Кирила прислано з волості за нею (Мирний, III, 1954, 67).
Словник української мови (СУМ-11)