присмагати
ПРИСМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСМА́ГНУТИ, ну, неш, док.
1. Трохи засмагати під дією сонячного проміння й вітру.
Біляве обличчя її присмагло на зимовому вітрі (Епік, Тв., 1958, 151);
// Вкриватися смагою (про губи); запікатися.
У його губи присмагли (Сл. Гр.);
// Достигаючи, червоніти (про ягоди).
Ось де і ягоди вже присмагають. До Петра Цілий вишник поцятковано червоно (Мисик, Білі криниці, 1967, 19);
// Дуже висихати, пересихати на сонці (про рослину).
2. Підгоряти, обгоряти з поверхні.
Печене порося аж присмагло (Сл. Гр.);
Пішла й тітка Матрона, глянути до печі: чи присмагли калачі (Кач., II, 1958, 12).
3. розм., рідко. Покриватися осугою (у 1 знач.).
На озері вода присмагла (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)