присмака
ПРИСМА́КА, и, ж.
1. кул. Те, що додають у їжу для надання їй певного смаку; приправа.
Доктор.. боявся покуштувати бурлацького борщу з гнилою таранею, з додатком пацюків для присмаки (Н.-Лев., II, 1956, 211);
Борщ був нізчимний. Ані м’яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмак (Збан., Сеспель, 1961, 386);
— Я тебе ще голодом не заморила? Ось уже зараз картопелька буде.. Тільки присмаки нема до неї (Стельмах, Правда.., 1961, 35).
2. перев. мн., розм. Вишукані, смачні страви.
Пекарня і справді чудова: тут і паляниці, і книші, ..маківники — усякі наїдки і присмаки! (Вовчок, VI, 1956, 283);
Випадало [панні Юзі].. припрошувати панночок до кави, з усякими присмаками (Л. Укр., III, 1952, 666);
Монашки розставляли на столі миски з монастирськими присмаками. Свинячі ніжки з часником і олією, тушковані з цибулею й грибами голуби по-монастирськи (Загреб., Шепіт, 1966, 64).
Словник української мови (СУМ-11)