присмиріти
ПРИСМИРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що присмирні́ти.
Щур побачив свою несилу, перестав змагатися, опустив руки, присмирів — стоїть, як ягня (Вас., І, 1959, 245);
Присмирів відтоді Віктор.. Тепер любо-мило глянути на хлопця (Речм., Твій побратим, 1962, 9).
Словник української мови (СУМ-11)