приспускати
ПРИСПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. Трохи опускати донизу.
Зустрічаючи Валенса, вона приспускала вії і проходила повз нього швидкими кроками (Собко, Граніт, 1937, 89);
Дівчина увійшла …, стала коло своєї мами і якось приспустила оченятка (Вовчок, І, 1955, 375);
*Образно. Мовчала земля, мовчало небо, вкривалися тугою зорі, ніч приспустила своє чорне знамено… (Кач., Вибр., 1953, 322).
Словник української мови (СУМ-11)