приставання

ПРИСТАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пристава́ти 4.

— Оце я згадав про тих єзуїтів, про їх приставання до мене з пропагандою (Н.-Лев., VII, 1966, 77);

Перед ним став учорашній вечір і сьогоднішній..; учора Христина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Мирний, III, 1954, 220).

Значення в інших словниках

1. приставання — пристава́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. приставання — -я, с. Дія за знач. приставати 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приставання — ПРИСТАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пристава́ти 4. – Оце я згадав про тих єзуїтів, про їх приставання до мене з пропагандою (І. Нечуй-Левицький); Перед ним став учорашній вечір і сьогоднішній..; учора Христинина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах