пристосуванець

ПРИСТОСУВА́НЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що пристосо́ванець.

Чого вона така невгамовна? На комсомольських зборах кричала про нероб та пристосуванців. Мальований зрозумів, що вона на нього натякала (Хижняк, Невгамовна, 1961, 242);

У комуністичному суспільстві немає і не може бути місця людям з дрібною душею, шкурникам і пристосуванцям (Мист., 1, 1959, 15).

Значення в інших словниках

1. пристосуванець — пристосува́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пристосуванець — [приестосуванеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў  Орфоепічний словник української мови
3. пристосуванець — -нця, ч. Те саме, що пристосованець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пристосуванець — ПРИСТОСУВА́НЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що пристосо́ванець. Мої останні при житті слова – прокляття всім пристосуванцям, які стають зрадниками (П. Автомонов).  Словник української мови у 20 томах
5. пристосуванець — ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ (людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, пристосовуючись до обстановки), ПРИСТОСУВА́НЕЦЬ, КОНФОРМІ́СТ. — З такого, по-моєму, скоріше щось путнє вийде, аніж з якогось тихаря-пристосованця (О.  Словник синонімів української мови