пристрасність

ПРИ́СТРАСНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. при́страсний.

Публіцистичні твори Лесі Українки відзначаються своєю пристрасністю й полемічною спрямованістю, яскравим образним втіленням думок (Рад. літ-во, 4, 1963, 56);

Він ненавидів [супротивників] усе життя пристрасною, невгасимою ненавистю, забуваючи через цю велику пристрасність своєї натури, що супротивники були здебільшого просто обмеженими, необдарованими людьми (Довж., І, 1958, 497);

Тільки той може носити звання партійного керівника, хто гармонійно поєднує в собі переконаність і пристрасність борця за ідеали Комуністичної партії з бездоганною моральною чистотою (Ком. Укр., 3, 1961, 38);

*Образно. Павличковій музі притаманна не так ніжність, як пристрасність, не так романтична замріяність, як тверезий реалізм, іноді навіть суворість (Вітч., 7, 1968, 150).

Значення в інших словниках

1. пристрасність — при́страсність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пристрасність — ПРИСТРАСНІСТЬ – ПРИСТРАСТЬ Пристрасність, -ності, ор. -ністю. Властивість пристрасного. Мужність, нерушима воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент – риси визначальні і для Лесі-лірика, і для Лесі-драматурга, і для Лесі-публіциста (М.  Літературне слововживання
3. пристрасність — -ності, ж. Властивість за знач. пристрасний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пристрасність — ПРИ́СТРАСНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. при́страсний. Публіцистичні твори Лесі Українки відзначаються своєю пристрасністю й полемічною спрямованістю, яскравим образним втіленням думок (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. пристрасність — ПРИ́СТРАСНІСТЬ (посилена чуттєвість), ЗАПА́ЛЬНІСТЬ, ЖАГУ́ЧІСТЬ, ЖАГА́, СНАГА́, ЖАР, ТЕМПЕРА́МЕНТ розм. В погляді і в усій поставі було щось затяте, сміливе, вгадувалась внутрішня сила натури, пристрасність, надійність душі (О.  Словник синонімів української мови