пристріляний

ПРИСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до пристріля́ти.

Цей бугор на шосе був пристріляний ще зранку (Баш, Надія, 1960, 345);

По пристріляній дорозі Йшли поранені в знемозі, Йшов між ними й я (Перв., І, 1958, 413);

На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний «максим» (Ю. Янов., II, 1958, 222);

// пристрі́ляно, безос. присудк. сл.

*Образно. — Все своє вміння застосували [махновці], все в них пристріляно та розміряно було, в одному тільки промахнулись.. Не врахували, на що здатен народ, коли він за права свої піднявсь (Гончар, II, 1959, 442).

◊ Пристрі́ляне о́ко у кого — хто-небудь має гострий зір, пильний, спостережливий погляд.

Холодними змруженими скалками з-під вушанки незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне, — такого не обдуриш (Гончар, Циклон, 1970, 88).

Значення в інших словниках

1. пристріляний — пристрі́ляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пристріляний — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до пристріляти. || пристріляно, безос. присудк. сл. Пристріляне око у кого — хто-небудь має гострий зір, пильний, спостережливий погляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пристріляний — ПРИСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до пристріля́ти. Цей бугор на шосе був пристріляний ще зранку (Яків Баш); По пристріляній дорозі Йшли поранені в знемозі, Йшов між ними й я (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. пристріляний — ма́ти пристрі́ляне о́ко. Розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним. Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне,— такого не обдуриш (О. Гончар).  Фразеологічний словник української мови