приступно
ПРИСТУ́ПНО. Присл. до присту́пний.
Янас почав приступно розписувати йому словами корінь зла і несправедливості. Він розказував йому, що людство ділиться на класи, на тих, що працюють, і на дармоїдів (Ірчан, II, 1958, 286);
Ленін багато разів говорив про те, що від усіх, хто прагне ідейно просвіщати народні маси, вимагається вміння говорити і писати справді популярно, приступно і зрозуміло мільйонам (Рад. літ-во, 12, 1967, 49);
// у знач. присудк. сл.
Кожен газда шукає сухіше місце під хату, заслонене від вітрів, ..та звідки приступно людині й маржині до головних доріг (Гжицький, Опришки, 1962, 15).
Словник української мови (СУМ-11)