присунутий

ПРИСУ́НУТИЙ, ПРИСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прису́нути.

В маленькій майстерні — тільки два столи. Один присунутий до вікна (Мушк., Серце.., 1962, 276);

Кімнатка старого Гільзе. Ліворуч віконце, перед ним верстат, праворуч ліжко, а до ліжка близько присунений стіл (Л. Укр., IV, 1954, 245);

// прису́нуто, прису́нено, безос. присудк. сл.

До картини було присунуто стілець, і за знаком матушки Раїси Санька злізла на нього (Донч., III, 1956, 28).

Значення в інших словниках

1. присунутий — прису́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. присунутий — присунений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до присунути. || присунуто, присунено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. присунутий — ПРИСУ́НУТИЙ, ПРИСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прису́нути. В маленькій майстерні – тільки два столи. Один присунутий до вікна (Ю. Мушкетик); Кімнатка старого Гільзе.  Словник української мови у 20 томах