Словник української мови в 11 томах

притаскати

ПРИТАСКА́ТИ див. прита́скувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. притаскати — притаска́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. притаскати — див. притаскувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притаскати — ПРИТАСКА́ТИ див. прита́скувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. притаскати — чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись.  Фразеологічний словник української мови
  5. притаскати — ПРИНЕСТИ́ (несучи когось, щось, доставити куди-небудь), ЗАНЕСТИ́, НАДНЕСТИ́ розм.; ПРИТЯГТИ́ (ПРИТЯГНУ́ТИ), ПРИПЕ́РТИ розм., ПРИТИ́РИТИ розм., ПРИТАРАБА́НИТИ розм., ПРИТАСКА́ТИ розм., ПРИПУ́ДИТИ (важке, з трудом) діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
  6. притаскати — Притаска́ти, -ка́ю, -єш гл. Притащить. Мнж. 131. Піймали щуку молодці та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. Притаскали вони його і додому. Драг. 70.  Словник української мови Грінченка