притирка
ПРИТИ́РКА, и, ж., техн. Дія за знач. прите́рти 1 і прите́ртися 1.
Притиркою, або доводкою, називають остаточний метод обробки зовнішніх і внутрішніх, фасонних і плоских циліндричних і конічних поверхонь з метою одержання точних розмірів і високої чистоти поверхні (Технол. різального інстр.., 1959. 194).
Словник української мови (СУМ-11)